Cайт с. Підставки - Топоніми
Вітаю Вас Гість!
Вівторок, 06.12.2016, 02:47
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Форма входу

Друзі сайту

Сайт Липової Долини

Сайт с. Семенівка

НАШ КРАЙ

 О.В.Климов  

Міні-чат

Погода

Погода в Україні


Топоніми

ТОПОНІМИ СЕЛА ПІДСТАВКИ
1.ПІДСТАВКИ - село, вперше знаходимо цю назву в документах за 1649 рік Походження назви села, до кінця не вияснено. На карті Боплана середини XVII століття відмічено «Тліпочака», що в перекладі з тюркського означає - «різати ножем скалки для розпалювання вогню».
Існує і інша версія. Вважають, що колись тут було багато ставів. Звідси і назва - люди, що живуть під ставами - Підставки. Засноване село в другій половині тридцятих років XVII століття (1639 р.). У 1726 році в селі було 44 двори. Володів селом сотник, а пізніше наказний полковник гадяцький Іван Пирятинський по універсалу гетьмана Івана Скоропадського 1710 року. У 1730 році в селі було 55 дворів. У 1760-х роках Підставками володіли нащадки Івана Пирятинського, а також Іван Велецький та поміщики Ставицькі. В 1859 році в селі було 291 двір, 2385 жителів, 2 заводи. У 1884 році в Підставках нараховувалося 258 хат і 1223 жителів. У 1900 році в селі було 229 дворіві1309 жителів, 2 ярмарки. У 1964 році в селі Підставки (разом з Слобідкою) проживало 1224 жителі . У 1984 році в селі - 331 двір і 822 жителі. На 1 січня 1997 року в селі Підставки проживало 618 жителів.

2.ГРУНЬ - річка, яка бере початок біля села Павленкового Лебединського району Сумської області. Річка Грунь протікає територією Сумської та Полтавської областей. Є правою притокою р. Псьол (басейн Дніпра). Довжина 85 км, площа басейну І,09тис.км2. В межах Сумщини довжина 46 км, площа басейну 598 км, та Полтавщини - 39 км, площа басейну 411 км. Річище звивисте, завширшки до 10 м. Глибина річки пересічно 1,2 м. Похил річки 1 м/км. Використовують для водопостачання. Рибництво. На правому березі річки Грунь розміщено село Підставки.
У Грунь в селі впадають дві менші річки - права притока Пробужка, та ліва - Куличиха. У XVII столітті річка називалась «Гроні Великі». Напевно, назву річці дали вихідці з Карпат. Слово «грунь» дослівно переводиться як «горб, підвищення». Річка, що тече серед "Горбів та підвищень, бо правий берег у річки дійсно високий. На березі р. Груні розміщені м. Гадяч (при впадінні Груні у Псел), села: Красна Лука, Римарівка, Сватки, Бірки, Підставки, Синівка, Подільки, Капустинці, Василівка.

3.ПРОБУЖКА - річка, що впадає в селі Підставки у річку Грунь. Назва Річки походить від того, що з початком весни вона пробуджується. Розливається і виходить з берегів. Бере початок за селом Беєво Липоводолинського району Сумської області. Згадується вже в XVII столітті. 1859 році по берегам річки Пробужка було 11 поселень, де проживало 839 жителів. Багато предків-підставчан проживало колись по берегам цієї річки. На Річці було колись чотири водяних млини, а також декілька дерев'яних містків. На початку XX століття річка була ще глибоководна. На берегах річки колись водилося багато чорногузів та журавлів. Ще й до цього часу в Пробужці водяться черепахи з панциром невеликого розміру. Є риба. Нині річка заболочена, влітку місцями пересихає. Через річку в селі Підставки проходить автотраса Липова Долина - Лебедин.

4. КУЛИЧИХА - річка, що впадає в Грунь. Бере початок у Гадяцькому районі Полтавської області. Відома по документам з XVII століття. Назва річки, напевно, пов язана з невеликою болотною птицею з довгими ногами, яка колись тут водилась у великій кількості. У 1716 році згадуються Олешка і Федір Шимченкові, рідні брати, козаки підставські при греблі Куличисі з гаєм і сінокісним болотом, з лозами і з лугом. Нині річка пересихає. Недалеко від впадіння в річку Грунь по обох берегах Куличихи знаходиться сосновий бір.

5.РАДГОСПІВСЬКЕ ПОЛЕ - це поле належало в кінці 20- початку 30-х років радгоспу, центр якого знаходився у Ленінському (за Синівкою), звідси його і назва.В XX ст. це поле належало КСП «Великий Жовтень»і межувало з КСП імені Леніна с.Синівка.

6.Бердицький СТАВОК - це ставок, що був у гребельках. Штучно створений, коли першим секретарем Синівського райкому партії був
Бердицький Володимир Іванович (1955-1956). Нині ставка не існує, але дехто з підставчан цю місцевість називає так - Бердицький ставок.

7.ШПИЛЬ—дослівно «невисока кругла гірка». Це гостроконечний пагорб між «гребельками» і початком села з північної сторони. Шпиль знаходиться
на території саду.

8.ГОРОБЦЕВА ГОРА - гора, на якій стояв вітряний млин, що належав Горобець Петру Григоровичу та його батькові Горобець Григорію. Від назви
володаря млина і гора стала називатися Горобцева. Давно вже немає млина,а пагорб заріс дубом та акацією. Тут розміщене невеличке кладовище.

9.КАЛЬКОВА ГОРА - Горобцеву гору більш молоде покоління ще називає Кальковою. Найближча хата від гори була Калько Миколи Зіновича. Звідси ії і назва. У цьому пагорбу беруть глину. Цей пагорб - древнє кладовище. Через гору проходить ґрунтова дорога з села в поле, у ліс Димид.

10.ПІСКІВСЬКИЙ ЯР - це великий, глибокий яр, що знаходиться поблизу з МТФ № 1 на північ. Частково засаджений дубом, акацією та іншими видами дерев. В яру є поклади глини. Назва не вияснена. Поруч з яром проходить ґрунтова дорога з Підставок на Колядинець.

11.КОНОПЛЯНКИ - так називалась місцевість на заході від тракторного табору до МТФ № 1 - на сході. Тут колись були копанки, в яких вимочували коноплі.

12.СИВИР - так називається північно-східна частина села. Напевно,від російського слова «север» - північ. В ХУ-ХУІ століттях багатолітні татарські напади і спустошення привели до того, що осіле населення відступало на північ. З цієї пори промисловий люд, який займався рибною ловлею і
полюванням у віддалених «уходах», виступає під іменем «севруков». Значні округи самих «уходів» називаються «севирами», «сиверами» і т.д. Назви ці
тюркського походження, і в перекладі означають: дикий, здичавілий.Можливо, це ім'я і було засвоєне суворими мисливцями. Отже сивир - це місце, де займалися полюванням, рибною ловлею.

13.СИРОТЮКІВСЬКЕ - так називають частину Сивира. Колись тут живЯковенко Іван Мусійович (1907-1944), якого по вуличному називали «Сиротюк». Назва ця не вияснена.

14.ЯКОВЕНКІВКА - так називалась вулиця, на якій проживали лише одні козаки по прізвищу Яковенко . Нині це вулиця Гагаріна.

15.ГОРДЮШКІВКА - знаходиться на захід від Сивира. Названа так від того, що люди, які там проживали, дуже гордилися, хвалилися.

16.ГАРКАВЕНКІВКА - так ще називають Гордюшківку. Названа по прізвищам Гаркавенко, які тут проживали. Серед жителів села їх називали
по-вуличному «гордюшками».

17.РАЛКІВЩИНА - знаходиться між Гордюшківкою і током КСП «Великий Жовтень». В кінці XIX століття тут народився і проживав майбутній командарм Василенко Матвій Іванович (1888-1937). Потім цю землю купив Ралко. Звідси і назва. Колись тут був чудовий сад. До середини 60-х років тут знаходився свинарник колгоспу. Недалеко була конюшня. Ще на Ралківщині була парня, де гнули дуги і колеса для возів і гарб.

18.РОСПОПОВА ЛУКА - від Ралківщини і старої конюшні до Зеленського містка з північного заходу знаходилась земля і лука, якою володів Роспоп Василь. До середини 60-х років там знаходилися два корівники колгоспу «Великий Жовтень». А в жовтні 1941 року тут загинув
лейтенант Урусов Михайло Макарович.

19.ЗЕЛЕНСЬКИЙ МІСТОК - це дерев'яний місток через річку Пробужка недалеко від її впадіння в річку Грунь. Названий так, тому що рядом проживав Зеленський Яків Андрійович - учасник першої світової війни, нагороджений Георгієвським хрестом.

20.КРАСНИЙ МІСТОК - друга назва Зеленського містка. У XIX столітті гут був водяний млин. Двері при вході в млин були пофарбовані червоною фарбою, що було рідкістю в ті часи. Звідси і назва містка - красний, тобто червоний. Ще й до цього часу збереглося декілька дерев'яних паль від
водяного млина

21.НАЗАРЕНКОВЕ - місцевість, де знаходиться тік, стара контора колгоспу називається Назаренкове, по прізвищу землевласника, який там
жив. При Радянській владі, в кінці 20-х років - розкуркулений.

22.ПОТАПІВЩИНА - друга назва Назаренківщини, тому що його звали Потап. Знаходиться де тік, старий гараж, пожарня, пошта, дитячий садок, Місцевість, де жив Назаренко Потап. Ще й до цього часу збереглася хата, де він жив.

23.ДАХНІВСЬКИЙ МІСТОК- цей дерев'яний місток знаходиться між авто гаражем і током через річку Пробужка. В давнину "тут проходила транспортна ґрунтова дорога з Гадяча на Суми. Міст цей мав велике значення. Він був зверху покритий очеретом, щоб не мокли дошки і не так швидко гнили під час негоди. Над містком знаходилася криша (дашок) з очерету. Звідси його і назва.

24.ПІСКИ - знаходяться у східній частині села. Заселені з давніх часів. Названі так, тому що там переважає пісчана земля. На «пісках» народився один з героїв громадянської війни,Микола Степанович Данилевський (1892-1920). Тут жив місцевий художник села Михайло Мартинович Решітник (1934-1973), та проживає Віктор Іванович Ралко, який нагороджений орденом Леніна. У східній та південно-східній частині «пісок» протікає річка Грунь. Тут у Грунь впадає річка Куличиха. «Піски» утворилися від наносу піску річками Грунь, Куличиха та Пробужка в далекому минулому.

25.ДЖУРІВ (ЖУРІВ) МЛИН - цей водяний млін був побудований ще до 1917 року недалеко від містка на Куличиху. Належав він синівчанину Джуру (можливо Журу). Підставчани його називали Джур. У 20-і роки він продав цей млин Олещенко Степану Пилиповичу та Олещенко Афанасію Кузьмичу. 8 ньому мололи зерно на муку. Один мішок це одна коробка. Якщо молов 4 коробки, то одна коробка залишалась володарю млина. В 1927-28 рр. лід час весняної повені вода знесла млин.

26.ЦАПИ - одна з останніх хат наліво на «пісках», де жив житель села по прізвищу Стешенко, якого по вуличному називали Цап. За його хатою знаходилась річка Грунь і було дуже зручне місце для купання. Де і тепер всі купаються в річці, особливо діти. Жителі села кажуть: «Підемо купатися за Цапи», - і всі знають, де це.

27.ОЛЕКСАНДРОВЕ - знаходиться в кінці Пісок, біля Федіркового. Колись тут жив Близнюк Олександр. Він чумакував. їздив у Крим по сіль. Одним словом, торговий був дядько. Сіль продавав стаканами. В честь його імені ця місцевість біля Цапів називається Олександрове.

28.ФЕДІРКОВЕ - так називають східну частину «пісок», по праву сторону. Тут колись жив Ралко Федір. Від його імені і виникла назва -Федіркове.

29.ПИСАРІВСЬКІ ЛУКИ - на північ від «пісок», до впадіння річки Пробужка в річку Грунь, знаходяться «писарівські луки». Ці луки належали жителям села по прізвищу Пось. По вуличному їх називають «писарі», тому що хтось із їхнього роду в давнину був грамотний, чудово писав і дотепно
міг складати та оформляти різні документи.