8. Наш край на початку XVIII століття - Історія села - Історія села - Cайт с. Підставки
Вітаю Вас Гість!
П`ятниця, 09.12.2016, 17:26
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Категорії розділу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Форма входу

Друзі сайту

Сайт Липової Долини

Сайт с. Семенівка

НАШ КРАЙ

 О.В.Климов  

Міні-чат

Погода

Погода в Україні


Історія села

Головна » Файли » » Історія села [ Додати матеріал ]

8. Наш край на початку XVIII століття

30.09.2010, 20:55


У 1700 році розпочинається Північна війна між Швецією і Росією. У цій війні приймали участь і козаки Гадяцького полку. Так в 1701-1702 роках 7 тисяч малоросів (українців) з гадяцьким полковником Боруховичем діють заодно з російським князем Репніним проти шведів у Прибалтиці, проникаючи до Риги. У 1705 році гетьману Івану Мазепі наказано вступити в Галіцію. Він відправив туди корпус під командуванням полковників Чернігівського - Полуботка і Гадяцького - Боруховича, а також Компанійського -Танського. Цей корпус розорив Спижське воєводство.
Наближалась осінь 1708 року. Військові дії Північної війни досягли нашого краю. Події Північної війни на одному з найважливіших її етапів відбувалися на території Полтавщини. Гетьман Мазепа з декількома тисячами козаків перейшов на сторону шведського короля Карла XII. 18 листопада 1708 року шведи оволоділи Ромнами, і розмістили тут на зимові квартири головну частину війська. Карл доручив трьом своїм генералам на чолі з Мазепою захопити Гадяч, що й було зроблено.
23 листопада 1708 року відбулася військова рада росіян, на якій було вирішено перевести штаб-квартиру російської армії і українського війська до міста Лебедина. 25 листопада Петро І прибув до Лебедина. Сюди ж тепер підтягувалися основні сили російської армії. Багато українських козаків було вбито в Лебедині за те, що перейшли на сторону шведів.
Населення краю постачало російське командування важливою інформацією про розташування шведських військ та стан шведської армії. Так, жителі с. Межиріч Іван Дадосі і Левко Кошман, відправившись у розвідку 24 листопада, принесли відомості про перебування Карла в Ромнах, а Мазепи - в Гадячі та про підготовку до оборони цього міста. 26 листопада генерал-майор Інфлянт по наказу Мєншікова відправив з Лебеедина в район між Ромнами і Гадячем козака села Липової Долини Остапа Свидинова "и о всем тамошнем поведений велел осведомиться подлинно".
3 грудня 1708 року в Лебедині відбулася військова рада, в якій взяли участь Петро І, канцлер Головній, начальник артилерії Брюс та інші. На цій раді обговорювалися питання подальшої боротьби з шведами. Було вирішено відправити більшу частину російського війська до Гадяча, а генералу Аларту наступати на Ромни, де була тоді головна квартира Карла XII, і оволодіти цим містом. Мета цієї експедиції заключалася в покаранні роменців за прийом ними шведів і випробування вірності українських козаків, яким була доручена ця військова операція. Щоб виманити Карла з Ромен, російське командування розпочало демонстративно розміщувати свої війська поблизу Гадяча ніби з метою його захоплення. Військова хитрість росіян увінчалася бажаним успіхом. Карл XII з декількома полками поспішив в Гадяч на допомогу шведам. 16 грудня він негайно виступив із Ромен і цього ж дня прибув до Липової Долини, яку застав зовсім безлюдною. В цей період були дуже сильні морози. Відморозивши руки, ноги, обличчя, багато шведів так і не дійшли до Гадяча. Піхота, щоб не замерзнути, бігла з усіх сил. Місто Гадяч майже все перетворилося у лазарет. Більше трьох тисяч шведів померли від холоду і мало кому вдалося бути не обмороженим. А в цей час генерал Аларт з українськими козаками оволодів Ромнами. Російська армія, з наближеням до Гадяча головних шведських сил, відступила до Лебедина. Втрати з обох боків були досить значними, не стільки вбитими, як замерзлими від надзвичайно лютих морозів. "Король свейской с Мазепою ныне в Гадяче, куда и вся инфантерия пошла, а кавалерия стоит, сказывают, в последующих местах: по Хоролю реце, в Липове Долине, Русиновке, Лутцке".
Після того, як шведи захопили Гадяч, розпочалася боротьба за Веприк, який знаходився в 12 км на схід від Гадяча. Боротьба шведів за Веприк розпочалася ще 19 листопада. Петро І декілька раз виїзджав до Веприка. Так, він там був 1, 2, 7, 9, 12 і 14 грудня. Це містечко обороняв 1,5 тисячний російський гарнізон на чолі з полковником Фермором. Тут Петро І оглянув розміщені недалеко від містечка війська генерала, а також провів рекогносцировку та огляд російських військ у Веприку. Майже два місяці тримали шведи в облозі Веприк, жителі якого уславили себе небувалим героїзмом. Сили шведів у декілька раз перевищували численність захисників містечка. 7 січня 1709 року шведи три рази штурмували Веприк, так і не змогли його взяти. Але у захисників закінчився порох, і Карп XII прийняв почесну капітуляцію гарнізону. Шведи втратили 1200 солдатів, 3 полковників, 43 оберофіцерів. Такою ціною їм ще не доводилося брати жодного міста на Україні. Вперта оборона населених пунктів в цей період сковувала значні сили шведів, затримувала їх просування, сприяла виграшу часу і зміненню співвідношення сил на користь російської армії.
З подіями Північної війни пов'язана і історія села Підставки. Одна з легенд розповідає, що тут побував цар Петро І і відпочивав під одним із дубів.

Можливо, що в кінці листопада - в першій половині грудня 1708 року Петро І і побував в селі. Він декілька раз наближався до Гадяча на розвідку, багато раз був у Веприку. Не виключена можливість, що він по дорозі на Гадяч, або від нього, міг бути в селі Підставки. По Хоролу річці (Липова Долина, Русанівка, Лучка) були шведи, а по Пслу (Лебедин, Кам’яне) - російські війська. Річка Грунь була посередені між ними і займала важливе стратегічне значення. Сюди, на Грунь, намагалися проникнути як російські, так і шведські війська. Мабуть, в селі і відбулася одно із битв між російськими і шведськими військами. Ще й до цього часу збереглися два кургани - німі свідки тих подій. Старожили називають їх "шведськими могилами". Цих курганів було чотири, але до наших днів збереглося два, один з яких розорюється, бо є частиною поля. Знаходяться вони у південно-західній частині села за кладовищем. Можливо, в селі були війська російського царя, де їх обігріли, нагодували, змінили коней. Підстава - місце, де змінювали коней на зміну змореним. Ось звідси і назва села. Козаки Гадяцького полку приймали участь у Полтавській битві 1709 року. Село Підставки здавна було до замку гадяцького належне, а в 1710 році від гетьмана Скоропадського - Івану Пирятинському, сотникові полковому гадяцькому, а пізніше - наказному полковнику, "надано до ласки військової".
В 1716 році згадуються Олешка і Федір Шимченкові, рідні брати козаки підставські при греблі Куличисі з гаєм і сінокосним болотом з лозами і лугом, у Ляшка куплені Іваном Чарнишем. Там же двір з дубровою, з побудовою церкви, і двір з особливим ставом, греблею, млином, броваром і другими забудовами на купленій землі. Тут же і слобідка заселена, в своєму обмеженні як є, на ліс матвіївський над слобідкою стоячий. Ось так вигляділо село Підставки на початку XVIII століття.

Категорія: Історія села | Додав: Admin | Теги: Лебедин, Гадяч, Петро-1, Липова Долина, Північна війна, XVIII
Переглядів: 2028 | Завантажень: 0 | Коментарі: | Рейтинг: /
Всього коментарів: 0