Реєстрове козацтво - частина українського козацтва, яка перебувала на державній військовій службі і була невід'ємною складовою нелегкого процесу створення держави і нації. Казаків записували в спеціальні списки-реєстри, які були основою для визначення державою їх прав і привілеїв. Реєстрове козацтво не вимагало від держави великих витрат і завжди відрізнялося високою боєздатністю.
Картина Рєпіна
Вперше проект створення реєстрового козацтва був висунутий в 1524 році, при правлінні великого князя литовського і короля польського Сигізмунда I. Реалізований він в 1572 році, за Сигізмунда II Августа, коли Україна входила до складу Речі Посполитої. До реєстру тоді записали 300 козаків. Втім, українські козаки використовувалися урядом у війнах і раніше, підтвердженням тому - згадки про існування більш ранніх козацьких реєстрів. Реєстрові козаки були незалежними від місцевої адміністрації, звільнялися від сплати податків, отримували привілеї, і однією з них було право на володіння містечком Трахтемирів (з монастирем і землями до Чигирина для зимових квартир, арсеналу, який був своєрідною столицею реєстровців, шпиталю). Реєстровим козакам також були надані клейноди.
Іван Мазепа
Найвидатнішою постаттю в історії українського реєстрового козацтва був гетьман України, засновник Української гетьманської держави Богдан-Зіновій Михайлович Хмельницький (бл. 1595 - 1657). Свою політичну і військову кар'єру він почав після вступу в 1618 році до Чигиринської сотні реєстрового козацького війська. Був учасником багатьох військових подій і козацьких повстань 20 - 30-х років XVII століття, перебував на дипломатичній службі. На початку 1646 р. відбулася таємна зустріч Богдана Хмельницького з Владиславом IV Вазою, під час якої польський король обіцяв збільшити козацький реєстр до 12 тис. чоловіків і відновити права і вольності козацтва. З початком Визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького кількість реєстрового козацтва, яке було ударною силою українського війська, визначалося необхідністю і досягало 100 тис. чоловіків. У ході цієї війни старання польського уряду обмежити реєстрове козацтво 40 тисячами (за Зборівським договором 1649 р.) і 20 тисячами (по Білоцерківському договором 1651 р.) не мали успіху. Затверджені московським царем Березневі статті 1654 р. передбачали шістидесятитисячний реєстр. З часом залежність України від Московії була основним фактором, що впливає на розвиток реєстрового козацтва.
Пам'ятник українському козацтву на о. Хортиця
Після Визвольної війни замість реєстрів почали складати компут (списки), на підставі яких визначали приналежність до козацького роду, саме ж назва «реєстрові козаки» існує паралельно з термінами «городові козаки», а з 1775 р. - «виборні козаки». Незмінним залишається назву «Військо Запорозьке Низове».
Гетьманщина, як автономна частина Російської імперії, мала всі ознаки державності, в розвитку якої значну роль грали саме реєстрові козаки. Вони завжди пам'ятали про свою історичну відповідальність перед українським народом. Після ліквідації в Україну в 1782 році полково-сотенного устрою реєстрове козацтво було скасоване остаточно.
Реєстрові козаки завжди були елітою українського народу і відрізнялися своєю освіченістю. Вони завжди були рушійною силою в боротьбі за волю і незалежність України, тому часто брали участь у козацько-селянських повстаннях, національно-визвольної боротьби українського народу.
Северин Наливайко
Саме ці традиції були закладені при формуванні військових частин Уряду Української Народної Республіки в 1918 - 1921 роки. Сучасне Українське Реєстрове Козацтво також успадкувало від них ці традиції, а саме: український національний дух, віру, почуття патріотизму, любові до нашої славної Батьківщини.
Видатні козацькі полководці починали свій шлях у реєстровому козацтві. Це - Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Іван Виговський, Іван Мазепа, Михайло Дорошенко ...
Богдан Хмельницький
У 2002 році вперше в незалежній Україні установча Велика Рада своїм рішенням відродила Українське Реєстрове Козацтво і затвердила посаду Гетьмана. На цю посаду козаки одностайно обрали спадкового козака, відомого вченого, члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора технічних наук, доктора богослов'я, ректора Державного університету інформатики і штучного інтелекту МОН України, професора Анатолія Івановича Шевченка.
Сучасне Українське Реєстрове Козацтво, яке очолює Гетьман Анатолій Іванович Шевченко, на новому етапі української історії збирає всі позитивні риси давньої національної еліти, а саме: лицарську честь і гідність, патріотизм, служіння державі і народові, історичну пам'ять, мужність, розум і освіченість, а головне - почуття відповідальності за долю свого народу і вміння брати на себе всю її повноту у складний для нього час. А ця відповідальність також у тому, щоб стати важливою складовою зрілого і відкритого громадянського суспільства європейської держави і створювати стосунки з різними верствами населення, етнокультурними групами та конфесіями на позиціях конструктивного діалогу з розумінням завдань третього тисячоліття, які стоять перед сучасною Україною.
Девізом колишніх реєстровців було: "Збережемо честь - постоїмо за славу!", А девізом сучасних козаків-реєстровців: "До сильної держави і благополуччя народу України - через духовність і патріотизм кожної людини".
|
