У XIX столітті в селі вже була церковнопарафіяльна школа, де навчали дітей. Можливо вона була ще і у XVII столітті, однак точних даних немає. Ось як навчалися колись у одній церковнопарафіяльній школі Полтавській губернії. Один з дяків утримував школу. Ніякої програми для церковнопарафіяльних шкіл тоді не існувало. Предметами викладання були: слов'янська граматика, псалтир або часослов та письмо. Строк навчання не визначався. Навчалися кожного дня на протязі всього року, крім свят; зранку до 12 години і з 14 години до вечора. За граматику платили 2 крб., часослов - 4 крб., за письмо на папері - 4 крб. Виконання релігійних обов'язків і правил моралі тоді викладалось набагато краще. Кожному учневі дяк робив настанови: щоб він кожного дня вранці і ввечері молився Богу, дотримувався всіх постів, середи і п'ятниці. Обов'язково підкорявся батькам і всім старшим від себе, виявляв би належну повагу. Якщо по дорозі зустрічаєш любого дідуся чи бабусю, то учень повинен зняти головний убір і привітатися, навіть якщо вони були йому зовсім не знайомі. Перед священником і вчителем учень знімав головний убір за декілька кроків і кланявся. Кожну неділю і в свято учні повинні з'являтися до церкви по першому благовісту, до початку Богослужіння, не дивлячись ні на яку погоду. Ця служба в церкві розпочиналась зимою і літом о 4 годині ранку. І якщо хто з учнів спізнився чи стоячи в церкві розмовляє або тішиться, то на другий день їх безжалісно били різками. У 1897 році в Підставках була відкрита бібліотека-читальня. Вона знаходилась під опікунством товариства за народну тверезість.
|