Вітаю Вас Гість!
Сумська область, Роменський район с.Підставки
Меню сайту
Категорії розділу
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
| Головна » Файли » » Історія села | [ Додати матеріал ] |
|
| 04.10.2010, 15:57 |
| Село Підставки входило у Бірківську волость. Першим головою Бірківського волосного виконавчого комітету був житель села Підставки, Олещенко Іван Микитович, який пізніше з 1923 по 1926 роки працював першим секретарем Синівського райкому партії більшовиків. Волвиконком припинив свою діяльність в 1923 році у зв'язку з ліквідацією волостей як адміністративно-територіальних одиниць. У 1922 році в селі було організовано комітет незаможних селян. Він провів деяку роботу в справі матеріальної допомоги селянам хлібом, дровами. Деякий вплив на свідомість селян мало виробниче товариство, яке мало у своєму користуванні прості сільськогосподарські машини та різну худобу. Пізніше сільськогосподарські машини і худоба були передані у ТСОЗ (товариство по спільному обробітку землі). У першій половині 20-х років на базі цеймернівської економії в селі Великий Ліс діє комуна. У 1924 році підставчани вперше побачили трактор, який вів з Гадяча у комуну "Червоний незаможник" хутора Дрюків підставчанин Яковенко Степан Тихонович. Комуни виявились малоефективними і були розпущені. 7 березня 1923 року поділ на повіти і волості було скасовано і замість них на території Полтавщини створено 7 округів і 89 районів. Територія краю увійшла в Роменський округ. У цей округ входило 14 районів: Бірківський, Липово-Долинський, Капустинський та інші. Село Підставки увійшло в Бірківський район з центром в селі Бірки. 13 березня 1925 року райцентр Біркінського району перенесено в село Синівку, а район перейменовано в Синівський. Після ліквідації волостей і утворення районів у 1923 році в селі було утворено Підставську сільську раду. Першим її головою був Стешенко Микола Павлович. У 1925 році в селі було створено комсомольський осередок. У нього входили комсомольці: Вандик Петро, Пось Юхим Гордійович, Троян Григорій Кирилович та інші. У другій половині 20-х років в селі створюється супряга, в яку спочатку входило 12 дворів. У кінці 20-х років розпочинається насильницький рух за колективізацію. Жителі села не дуже хотіли йти в колгоспи. Тиск на них був надзвичайний. У 1929 році утворюється ТСОЗ "Пролетарь". Його головою був Левченко Степан Григорович. У 1929-1930 році в селі утворюється 4 колективних господарства: "Червона п'ятирічка" (голова - Куць Іван Тихонович, вбитий у 1932 році); потім головою був обраний Пономаренко Іван Антонович; "Сільськогосподарський пролетар" (голова -Левченко Степан Григорович); "Червона Пробужка" (голова -Близнюк Максим Микитович) "Реконструктор" (голова - Даниленко Федір). "Допомогу" в колективізації села надавав комуніст двадцятип'ятитисячник Поліщук. Були в селі такі люди, які не хотіли йти в колгоспи. Вони мали трохи землі, реманент, успішно вели господарство. Не бачили вони перспектив розвитку колгоспів, тому і не хотіли вступати до них. Радянська влада таких людей у кінці 20-х на початку 30-х років "розкуркулювала". Серед них: підставчани Пось Андріян Григорович, Кулибаба Корній, Назаренко Потап, Близнюк Андрій, Назаренко Григорій, Кононенко, Голінько (Сонько) та інші. Це були спеціалісти сільського господарства. Радянська влада знищила цих людей, відправивши їх на Соловки та інші місця ГУЛАГу (Головне управління таборів). У 20-і роки розпочалася робота щодо ліквідації неписьменності та малограмотності. Велика заслуга в проведенні цієї роботи належала вчительці школи Печериці Химі Сергіївні. У 1933 році в селі було відкрито семирічну школу, директором якої був Решітник Іван. У 1932 році було проведено укрупнення колгоспів. До колгоспу “Червона п'ятирічка” було приєднано "Реконструктор, до "Сільськогосподарського пролетаря" - "Червону Пробужку". Таким чином, у селі стало два колгоспи - "Червона п'ятирічка" і "Сільськогосподарський пролетар". Голод 1932-1933 років не минув і наш край. У жителів села забирали все до останньої крихти хліба. Від голоду загинула четверта частина жителів села. Так сталінський режим "віддячив" селянам за непокору та небажання вступити до колгоспів. Хвиля репресій 30-х років досягла і Підставок. У другій половині 30-х років у селі були репресовані по статті 58 як "вороги народу" - Савченко Василь Микитович, Гаркавенко Михайло Федорович - коваль, Боровик Іван Семенович - секретар сільської ради, Зеленський Іван Якович - червоноармієць. Насправді ці люди ніякими "ворогами народу" не були. Це були кращі люди і гордість села Підставки. 13 червня 1930 року Роменський округ було розформовано. Територія краю увійшла до Харківської області. 22 вересня 1937 року була утворена Полтавська область з 45 районами. До неї увійшов Синівський район. 10 січня 1939 року була утворена Сумська область, до якої від Полтавської області відійшли Липоводолинський та Синівський райони. У 1936 році в селі була знищена духовна скарбниця підставчан — Хрестовоздвиженська церква. На ній було 12 дзвонів. "Малиновий дзвін" було чути на декілька верст. Приїхали уповноважені з міста Гадяч. Спочатку почали знімати дзвони. Впав самий великий дзвін, вагою 105 пудів. Ледве видно було його з землі. Потім познімали і інші дзвони. Все вивезли до Гадяча. Матеріал з церкви використали для побудови районного клубу в селі Синівка. Останнім священником у Хрестовоздвиженській церкві села Підставки був Токаревський. І перестала існувати в селі церква. За період з 1930 по 1941 роки в селі було побудовано 6 тваринницьких приміщень, склад для зберігання зерна, придбано нескладну сільськогосподарську техніку. У 1939-1941 роки з Пробужки і Димиду були переселені в село всі жителі, хто там проживав. Така була політика Радянської влади. | |
| Переглядів: 1508 | Завантажень: 0 | Коментарі: | Рейтинг: / | |
| Всього коментарів: 0 | |
