На його карті відмічено на річці Гроні Великі (нині Грунь) - поселення Тліпочака. Так спочатку називалося село Підставки.

Топонім "Тліпочака", напевне, тюркського походження і в перекладі означає: різати ножем скалки для розпалювання вогню (тлі - скалки, почак - ніж). Мабуть тут спочатку жили севруки і дали таку назву своєму поселенню. Але ця назва пізніше не прижилася. Лише назва "сивир", можливо, нагадує нам про цих жителів - мисливців тюркського походження. Пізніше тут поселилися козаки з Наддніпрянщини і Поділля, які і дали поселенню іншу назву - Підставки. Отже, село виникло в першій половині XVII століття (десь біля 1639 року). У книзі "Реєстр війська Запорізького 1649 року" в сотні
Галицькій згадується Андрушко Левченко Підставський. Це один з перших козаків села, який увійшов до реєстру. Отже, в 1649 році село вже називалося Підставки.
За переказами старожилів, першими поселенцями в селі були козаки. Першим тут поселився у західній частині села козак Близнюк (район Майдан-Ковалівка), потім поселилися козаки Яковенко (на Сивирі), Кузьменко, Скорик Всі ці роди були вільними людьми - козаками славного війська Запорізького. Розселившись на території села вони плавали на човнах в гості один до одного. Бо річки були повноводними. Глибоководна Пробужка розділяє село на дві частини, впадаючи у річку Грунь. Річка Грунь тече з північного сходу на південний захід. А із сходу - в Грунь впадає річка Куличиха. З віками ландшафт в селі змінився (річка Пробужка замулилася) і важко повірити, що колись в гості плавали на човнах.