Видатні люди села [37] |
Головна » Статті » » Видатні люди села | [ Додати статтю ] |
Народився 14 грудня 1898 року в селі Підставки Бірківської волості Гадяцького повіту Полтавської губернії у бідній селянській сім'ї. Батько Івана - Семен Михайлович Савченко був з бідних селян, землі своєї не мав. Тому йому приходилось увесь час працювати в економіях у поміщиків генерала Цеймерна, Кривошеєва та інших. Працював він теслярем, столяром, мірошником. Мати Івана була вдома і займалась веденням домашнього господарства та виховуванням дітей. У жовтні 1919 року Семен Михайлович був вбитий денікінцями за те,що його син Іван знаходився у партизанському загоні Панченка. Мати померла в 1937 році. Трудова діяльність Івана Семеновича розпочалася у тринадцятилітньому віці наймитом-пастухом, а потім і робочим в економіях Бризоля, Цеймерна та інших. Працював аж до призиву в стару царську армію, тобто до січня 1917 року. В армії проходив службу в місцевій команді, спочатку в місті Гадячі при Управлінні Військового Начальника, а потім у місті Конотоп теж при місцевій команді. Знаходячись у м. Конотопі належав і працював у більшовицькій секції місцевої Ради. Демобілізований з армії квітні 1918 року. У зв'язку з захопленням м. Конотоп німцями, у квітні 1918 року, після звільнення у запас, повернувся у рідне село Підставки. Разом з батьком працював в економії Цеймерна, правда, на той час ця економія перейшла у спадок до графа Сіверса. При гетьманаті влада поверталась до старого ладу. Іван Семенович на власній спині одержав декілька десятків шомполів за те, що висловлював своє невдоволення з приводу порки деяких селян-односельчан за те, що вони не змогли повернути худоби і птиці,одержаних ними при розподілу власності поміщиці Косинської. Після одержання такого "хрещення" Іван з своїми товаришами Бемою Дмитром, Федором Кришкою, Левченком та іншими пішли в партизанський загін товариша Панченко. Цей загін діяв у Гадяцькому повіті у містечку Веприк, та селі Вельбівка. При занятті міста Гадяч у січні 1919 року Савченко І.С. був залишений при комендатурі помічником ад'ютанта коменданта міста товариша Панченка, де разом з іншими працівниками Військового Комісаріату проводив роботу по формуванню військових команд і відправки їх на фронти громадянської війни. Ця робота вимагала великих зусиль і організаторських здібностей. У складі Гадяцького Військового загону політбійцем Іван Семенович виїзджав на придушення Григор'ївського повстання в Україні, у квітні-травні 1919 року. Після розгрому цього повстання, І.С. Савченко був переведений в Повітовий Військовий Комісаріат на посаду секретаря. На цій посаді він служив до самого відступу Червоної Армії з цього району, у зв'язку з наступом Денікіна. Іван Семенович з військовим керівником Марухно (сам воєнком Цимбал, втік з ешелона) на початку серпня 1919 року прибув у Москву для здачі цінностей вивезених з міста Гадяча по розпорядженню ревкома. За рішенням губвійському Савченко І.С. був направлений на навчання в рабфак Московського Інституту-Інженерів Шляхів Сполучень, але незабаром за рішенням Московського міському партії був мобілізований на роботу по паливу. Його направили на роботу по цій галузі на Урал у міста Златоуст і Уфу. Там Іван Семенович очолював роботу на посаді робочого інспектора Головліскому по відправці палива для Москви і забезпечення залізничного транспорту. В Москву був відізваний у лютому 1920 року. Знову почав працювати по завданню Колегії трьох Наркомату Шляхів Сполучень і Головліскому по перевірці робіт окремих лісозаготовачів у Брянській, Орловській і Гомельській губерніях. Після виконання цих робіт і завдань у серпні 1920 року був переведений на роботу в Народний Комісаріат Робітничо-селянської інспекції на посаду члена інспекції техніко-промислового відділу. Через деякий час Савченко І.С. по партійній мобілізації був направлений, разом з групою відповідальних працівників, на Польський фронт у розпорядження Реввійськради Першої кінної армії Будьонного. Служба для Івана Семеновича проходила в цій армії на різних командно-політичних посадах в Політуправлінні, Упоконармії при Реввійськраді і 14-й кавалерійській дивізії Пархоменка. У вересні 1922 року за розпорядженням Політичного Управління Робітничо-селянської Червоної Армії, І.С. Савченко у складі групи командно-політичного складу Північно-Кавказського Військового округу був переведений на Далекий Схід для посилення Народно-Революційної Армії в розпорядження ПУарма-5 в місто Читу. З цього часу і на протязі 17 років служив на Далекому Сході аж до звільнення в запас у 1938 році на командно-політичних посадах, військовим комісаром в місті Імані (нині Дальнєрєчінськ), Хабаровську, Ніколаєвську-на-Амурі, острові Сахалін. З 1939 по 1958 рік працював 14 років заступником голови райвиконкому (м.Іман Калінінський район Приморського краю), та 4 роки директором хлібокомбінату. В довоєнний час приймав участь в укріпленні кордону з Маньчжурією та підготовці до відсічі можливого вторгнення військ Японії. Іван Семенович Савченко був головою бюро секції ветеранів громадянської війни і партизанського руху на Далекому Сході при Калінінському райвиконкомі, а також головою комітету офіцерів запасу при військовому комісаріаті міста Іману, Приморського краю. У 1960 році, будучи Персональним пенсіонером Союзного значення, переїхав на проживання в місто Обнінськ Калужської області до сина Володимира Івановича. Тут відразу активно включився в роботу, виконував різні доручення горкому КПРС. Багато разів виступав перед молоддю, воїнами Радянської Армії, учнями. І.С. Савченко одному з перших у місті був вручений знак "50 років перебування в КПРС". Йому довелося зустрічатися з В.І. Леніним. Іван Семенович був нагороджений багатьма орденами і медалями. Багато цікавих документів і материалів про комісара Івана Семеновича Савченка зберігається в міському краєзнавчому музеї міста Обнінська та в музеї 1-ї Кінної Армії в селі Великомихайлівка Новооскольського району Бєлгородської області, а також у шкільному музеї Підставської неповної середньої школи Липоводолинського району Сумської області. Помер Савченко Іван Семенович ЗО липня 1984 року в місті Обнінську, Калужської області. Джерело: | |
Переглядів: 791 | Коментарі: 0 | Теги: | Рейтинг: / |
Всього коментарів: 0 | |